Зниклі безвісти
за час повно­масштабного вторгнення

Про проєкт

Повномасштабне вторгнення принесло багато горя в родини багатьох українців: втрата рідних — загибель і зникнення безвісти як військових, так і цивільних, передчасна смерть від хвороб, втрата майна.

Багато родичів тих, хто зник безвісти, все ще сподіваються, що їхні рідні повернуться.

Відкриті дані про безвісти зниклих є важливими для суспільства, вони дозволяють створити алгоритми пошуку людей та сповіщення про розшукуваних, запобігти шахрайству, зафіксувати воєнні злочини окупантів.

У цьому проєкті ми спробували відстежити, скільки громадян зникло безвісти — на основі аналізу відкритих даних про зафіксовані факти зникнення. А саме: кількість, вік і стать зниклих та регіони, де зафіксовані такі факти. Окрім цього, в дослідженні були враховані коментарі щодо обставин зникнення громадян з боку представників Офісу Омбудсмана, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, а також досвід іноземних правоохоронців.

Будь-яка інформація, що може допомогти родичам зниклих їх розшукати, є критично важливою.

Міністерство цифрової трансформації дбає про якість оприлюднення відкритих даних і підтримує їхнє практичне використання для досліджень. Проєкт підготовлений виданням Texty.org.ua за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS» і Фонду Східна Європа в партнерстві з Міністерством цифрової трансформації, Офісом Омбудсмана, Управлінням із питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріатом Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин), Міністерства внутрішніх справ та Національною поліцією України.

Дисклеймер:

Зміст цієї публікації є винятковою відповідальністю ГО «Агенція журналістики даних» (видання Texty.org.ua) й не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Уряду США, Уряду Великої Британії (UK aid), Фонду Євразія або Фонду Східна Європа. Інформація та погляди, наведені в цьому матеріалі, належать авторам і не мають сприйматися як офіційна позиція Міністерства цифрової трансформації України, Офісу Омбудсмана, Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС та Національної поліції України.

У матеріалі йдеться про кількість зниклих безвісти осіб з набору даних, який Міністерство внутрішніх справ оприлюднює на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних data.gov.ua.

Це дані з бази «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі — база даних «Розшук»). У цій базі зібрані дані про осіб, зниклих безвісти, яких оголошено в розшук за результатами звернень до Національної поліції.

Відмітка «особа, зникла безвісти за особливих обставин» у цій базі додається у випадку зникнення за обставин, повʼязаних зі збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями.

До бази даних «Розшук» вноситься інформація про всіх осіб, які зникли безвісти на території України, незалежно від громадянства, а також щодо громадян України, зниклих за межами держави.

Статус безвісно відсутньої особи суд встановлює через рік після зникнення. При цьому статус «особи, зниклої безвісти» та «особи, зниклої за особливих обставин» залишається доти, доки особу не розшукають або не спростують факт зникнення. Рішення суду про визнання зниклої особи безвісти — «безвісно відсутньою» або «померлою» не впливає на стан її розшуку, це лише допомагає рідним вирішити цивільно-правові стосунки.

Розшуком осіб, зниклих безвісти, займається Національна поліція України, а розшук зниклих безвісти за особливих обставин також координує інститут спеціального Уповноваженого.

Разом з тим питаннями осіб, зниклих безвісти, займаються МВС, Міноборони та Координаційний штаб, а також низка інших органів: від СБУ, Прокуратури до прикордонної служби.

Законодавча база

14 квітня 2022 року Верховна Рада України ухвалила проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», назву якого змінено на «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

Документ, зокрема, передбачає створення інституту Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, функціонування реєстру таких осіб, уточнення їхнього правового статусу, обліку та розшуку, а також соціального захисту їхніх близьких.

Закон набув чинності 27 квітня 2022 року. У вересні 2023 року уряд ухвалив постанову про передачу функцій Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, до Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Відтоді МВС відповідає за координацію розшуку осіб та функціонування реєстру, Міністерство оборони здійснює пошук та евакуацію тіл загиблих, а Координаційний штаб забезпечує репатріацію тіл загиблих, Національна поліція України розшукує осіб, зокрема зниклих безвісти за особливих обставин.

МВС є головним органом, що відповідає за дотримання норм міжнародного гуманітарного права на всій території України (відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»).

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими також веде переговори з гуманітарними місіями, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами, які діють та/або перебувають на тимчасово окупованих територіях України, з метою розшуку (пошуку) осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

МВС також щоденно оновлює пошуковий ресурс «Зниклі громадяни та діти», розміщений на офіційному сайті за адресою: https://wanted.mvs.gov.ua/searchbezvesti/

Ці ж дані відомство публікує як «Інформація про безвісно зниклих громадян» на порталі відкритих даних у форматі JSON-файлу. Цей набір даних ми й аналізували. Він містить інформацію про розшук осіб, щодо яких подані заяви про їхнє зникнення безвісти.

Інформація до бази даних вноситься після заведення справи оперативного обліку (це має бути зроблено у 10-денний строк з моменту подання заяви, якщо людина не знайшлася того часу). Більшість осіб, зниклих безвісти, розшукується протягом перших двох діб.

Скільки людей зникло безвісти під час війни?

Інформація з Реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, не є публічною. Проте вона міститься в базі даних МВС «Розшук» у машиночитаному, доступному для аналізу форматі. До нашої вибірки потрапила інформація про всіх, кого вважають безвісти зниклими на всій території України, навіть у віддалених від бойових дій регіонах.

Ми говоримо саме про факти, а не про кількість осіб, оскільки структура, за якою оприлюднюються дані, не дає повного розуміння, коли інформацію про особу вилучили з переліку. Дані треба «зводити» в один датасет із більше ніж 3000 версій переліку осіб, що мають статус «зниклий безвісти» станом на певну дату.

Інформація МВС щодо безвісти зниклих може бути не вичерпною, оскільки родичі не завжди звертаються до офіційних інстанцій для розшуку зниклих, якщо вони були на окупованих територіях.

Родичі зниклих безвісти можуть зневіритися в тому, що вони живі, проте не всі безвісти зниклі гинуть:

1. Військові — одна з найбільших категорій у базі даних «Розшук». Про це, зокрема, свідчить аналіз фотографій і динаміки її наповнення. Військові можуть загинути або потрапили в полон, і якщо факт смерті або полону неможливо підтвердити, інформацію про них вносять до бази даних як осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
2. Дані про людей з окупованих територій, які стали жертвами викрадень, вивезення або депортації до Росії, також вносять до бази даних «Розшук» у випадку, якщо до Національної поліції України надійшла відповідна заява.
3. Особа може самостійно виїхати з окупованих територій і перебувати в Росії або в одній із західних країн. Україна може вважати її безвісти зниклою, хоча людина фактично перебуває в іншій країні, не перетинаючи українського кордону.
4. Росія не завжди підтверджує факт, що людина жива та перебуває в полоні, або що цивільна особа заарештована з певних причин. Часто це стосується терористичних організацій «ЛНР», «ДНР» та російських окупаційних військ, які затримують людину та «саджають на підвал» й не надають жодної інформації про це навіть гуманітарним організаціям.

Дані в Реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, постійно оновлюються. Уповноважений із питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Артур Добросердов пояснює, що особу позбавляють такого статусу, тільки якщо встановлено її місце перебування на території України або європейських держав. Навіть якщо Росія підтверджує факт перебування на своїй території такої людини, дані про неї лишаються в Реєстрі.

Аналізуючи ситуацію, ми насамперед спираємося на факти щодо зниклих безвісти осіб із бази даних «Розшук». Зафіксовано, що з лютого 2022 року в ній зареєстровано понад 52 тисячі фактів зникнення людей безвісти.

На жаль, структура, за якою МВС оприлюднює ці дані на data.gov.ua, не дозволяє однозначно встановити факт та дату вилучення відомостей про ту чи іншу людину з оприлюдненого набору даних.

Тобто не можна асоціювати вилучення даних, наприклад, з обміном військовополоненими або знайденням масового поховання на деокупованих територіях (під час їх дослідження за допомогою аналізу ДНК визначають, якій людині належать останки).

Інші причини зникнення безвісти

Люди зникають безвісти не тільки через причини, пов'язані з війною (полон, незаконна депортація, незаконне позбавлення волі та зникнення військовослужбовців під час бойових дій), а також у таких ситуаціях:

1. Діти не повідомляють батькам про свої дії.
2. Літні люди забувають свою адресу та контактні дані родичів через проблеми зі здоров'ям.
3. Люди навмисно переривають усі контакти.
4. Люди стають жертвами іншого кримінального правопорушення, не повʼязаного з війною.

У базі даних МВС є численні випадки, коли зникнення особи не повʼязане з війною Росії проти України.

Час зникнення

Результати аналізу періодів зникнення людей дозволяють побачити декілька «піків».

Перший був у 2014 році — на початку російського вторгнення та під час анексії Криму. Проте кількість зафіксованих випадків у цей період незначна проти часу повномасштабного вторгнення.

Другий пік випадків фіксується в лютому — березні 2022 року. Найбільше зникло осіб в Донецькій, Луганській, Київській, Харківській та Херсонській областях, які першими відчули на собі російський удар.

Лише за 24 лютого в базі даних МВС міститься інформація про 4 236 випадків (із яких 1790 є дітьми).

Переважна більшість зниклих безвісти осіб — чоловіки віком 20−40+ років. Можна припустити, що значна частина з них — військові. Знову ж таки, Україна повернула з російського полону понад 3 тисячі військових, частина з яких певний час могла перебувати в базі даних «Розшук».

З-поміж жінок цього ж віку також може бути значна частина військовослужбовиць, проте візуально встановити це з фотографій зниклих безвісти нам не вдалося.

У яких регіонах зникають люди

До повномасштабного вторгнення найбільше випадків зникнення зафіксовано в Донецькій, Луганській, а також у Київській області та місті Києві. У столичному регіоні кількість зниклих осіб удвічі перевищує ту, що в Донецькій області, де з 2014 року тривають бойові дії.

Цю аномалію можна пояснити тим, що, по-перше, до Києва та області приїжджають люди з різних частин України, які можуть стати жертвами злочинів або виїхати за межі України, не повідомивши про це нікого. А по-друге, столичний регіон приваблює і працівників, які шукають кращої долі, і криміналітет з усієї країни.

Після 24 лютого 2022 року найбільша кількість зниклих безвісти зафіксована в Донецькій області та загалом на Сході та Півдні України та в Київській області, північна частина якої була окупована в лютому — березні 2022 року.

Зниклі діти

З початку повномасштабного вторгнення до бази даних «Розшук» внесено відомості про 3676 випадків зникнення неповнолітніх (до 18 років). Хлопців і дівчат майже порівну. Найбільше дітей зникають у тих самих регіонах, що й дорослі — на Сході та Півдні України.

Ці дані суттєво відрізняються від оприлюднених на порталі «Діти війни»: за період війни тут зафіксовано понад 28 тисяч фактів зникнення дітей (близько 26 тисяч дітей із цього числа — знайдені). Зниклими вважаються 2052 дітей. Зазначимо, що в базі даних МВС такої значної кількості фактів немає, адже особи, знайдені протягом доби, не потрапляють до бази даних «Розшук».

Складні часи — складні обставини

Дані про осіб, зниклих безвісти, є важливим інструментом їхнього пошуку. А обмін інформацією з міжнародними партнерами дозволяє виявити громадян України за кордоном або в полоні через міжнародні та гуманітарні місії. Це заспокоює близьких та дарує надію, що зниклі повернуться.

Ці дані запобігають можливому шахрайству з документами безвісти зниклих осіб. Крім того, вони фіксують злочини окупантів і доводять, що жодна людина не залишиться забутою.

Отже, ці дані мають практичне значення та можуть бути використані для досліджень. Наприклад, аналіз типової зовнішності людини, яка зникла безвісти (а отже, могла стати жертвою вбивства), допомагає розкривати злочини та розшукувати людей. Однак таке дослідження потребує значних зусиль та часу.

У США, наприклад, базу фотографій зниклих дітей активно використовує Національний центр зниклих та експлуатованих дітей (NCMEC). Криміналісти центру використовують програми для «старіння» облич, щоб допомогти упізнати осіб, які зникли багато років тому.

Також, використовуючи фотографії зниклих безвісти, можна автоматично шукати інформацію про цих осіб. У світі вже діють ініціативи, які спеціалізуються на таких пошуках.

Російсько-українська війна призвела до численних жертв серед військових та цивільного населення, величезна кількість людей зникла безвісти, лишилась на окупованих територіях та втратила звʼязок із рідними. Дані, що оприлюднюються Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, дозволяють суспільству мати обʼєктивну та неупереджену інформацію у складні часи.