Вища освіта в умовах війни

Випробування на міцність

Про проєкт

Міністерство освіти та науки України розробляє масштабну реформу, спрямовану на оптимізацію структури ЗВО. У планах – зменшення їхньої кількості за рахунок об'єднання державних вишів, мінімізація кількості відокремлених структурних підрозділів, які не мають достатньої технічної бази для проведення наукових досліджень, та надання якісних освітніх послуг.

На тлі реформ у вищій освіті, які наближаються, якісні відкриті дані зроблять процес більш прозорим. Вони дозволять моніторити успішність реформ та їхню якість, ухвалювати рішення на підставі об'єктивних даних та проводити незалежні дослідження. Хоча Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО) показує вищий рівень якості оприлюднення відкритих даних порівняно з іншими державними реєстрами, попереду ще багато роботи.

Мета проєкту: на основі аналізу відкритих даних ЄДЕБО проаналізувати те, як функціонує сфера вищої освіти в Україні в умовах повномасштабного вторгнення, які зміни в ній відбулися та як якісне оприлюднення відкритих даних дозволяє моніторити реформи, які відбуватимуться у сфері вищої освіти.

Якісне оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних дозволяє ухвалювати оптимальні рішення, засновані на фактах та аналізі тенденцій, а не уявленні тих, хто такі рішення ухвалює. Відкриті дані не лише роблять процеси прозорими для громадськості, а й надають можливість фахівцям вивчати їх всебічно.

Міністерство цифрової трансформації піклується про якість оприлюднення відкритих даних і підтримує їхнє практичне використання для досліджень. Проєкт підготовлений виданням Texty.org.ua за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS» і Фонду Східна Європа.

Заклади вищої освіти до та під час війни

Витрати на освіту з держбюджету, реформи та картбланш для ЗВО

На початку січня 2024 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що цьогорічні видатки бюджету на освіту становитимуть більш ніж 170 млрд грн. Це на 20 мільярдів гривень більше проти минулого року. Водночас навіть в умовах війни виплати українським освітянам планують підвищити на 21%. Проте відкритим питанням залишається, чи оптимально використовують ці кошти? Чи можна, не збільшуючи фінансування, досягти вищої якості освіти?

Українські виші зазвичай мають розгалужену структуру з відокремленими структурними підрозділами, які іноді розташовані в інших населених пунктах або навіть областях. Іноді такі підрозділи – заклади професійної (професійно-технічної) освіти. Найбільш розгалужені – приватні навчальні заклади «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (33) та «Міжрегіональна академія управління персоналом» (25). Всього приватні навчальні заклади мають 191 відокремлений структурний підрозділ, державні – 431. Переважна більшість в обох категоріях – заклади професійної (професійно-технічної) освіти. У такий спосіб ЗВО готують для себе майбутніх абітурієнтів та заохочують продовжувати навчання у цьому ж виші.

Така кількість закладів та їхніх підрозділів створює величезного неповороткого монстра, який не може надавати якісні освітні послуги та бути лідером у науковій царині. У західних країнах, де виші є самостійними, незалежними інституціями, саме університети рухають науку та інновації. Реформа освіти має погодити українську освіту зі світовою нормою, спонукати ЗВО боротись за найкращих студентів та орієнтуватись на якість навчання, а не кількість студентів. До того ж, перехід на грантову систему замість бюджетної (принцип «гроші ходять за студентом») має ще більше підвищити конкуренцію, адже в університетів не буде державного замовлення, а відповідно – гарантованого фінансування на «бюджетників».

До активізації реформи також спонукає і той факт, що університети були змушені переїхати через воєнні дії, корпуси закладів були пошкоджені або зруйновані – освітня інфраструктура зазнала суттєвих змін, особливо на Сході та Півдні України.

За даними сайту сайту http://saveschools.in.ua, на якому Міністерство освіти і науки веде статистику пошкоджених освітніх об'єктів, за майже два роки війни в Україні пошкоджено 69 закладів вищої освіти, а будівлі п’яти університетів були повністю зруйновані.

За час війни в Україні пошкоджено 69 закладів вищої освіти

Оберіть

пошкоджено
58%
доцентів, викладачів та професорів приватних ЗВО - сумісники
106
самостійних приватних ЗВО в Україні
на 150
тисяч збільшилось студентів в 2021 року

Які найпопулярніші спеціальності серед вступників?

Дані, оприлюднені ЄДЕБО, дають також можливість детальніше дослідити найпопулярніші спеціальності серед вступників. Ми проаналізували два освітні ступені: бакалавр та магістр – денну форму навчання (бюджет і контракт).

Найпопулярнішими серед вступників-бакалаврів бюджетної форми навчання лишаються педагогічна освіта (майже шість тисяч вступників) та компʼютерні науки (3 700 вступників). Як ми вже зазначали, 2023 став першим роком, коли кількість «контрактників» перевищила тих, хто навчається на бюджетній формі. Серед бакалаврів-контрактників найбільш популярні спеціальності – «Право» (13 тисяч+ вступників), «Менеджмент» (10 тисяч+), «Психологія» (7 тисяч+) та «Філологія» (майже шість тисяч).

ТОП найпопулярніших спеціальностей для вступників контрактної форми навчання у 2023 році

13+
тисяч вступили на Право
10+
тисяч вступили на Менеджмент
7+
тисяч вступили на Психологію

На магістратурі (бюджет) найбільш популярними також є педагогічні науки (3 100 вступників) (ми не враховуємо медицину тут, оскільки медицина вважається шестирічною магістерською програмою), на другому місці – компʼютерні науки (1 500+ вступників).

Магістранти-«контрактники» у 2023 році надали перевагу спеціальності «Менеджмент» (9 тисяч+ вступників – зростання порівняно з 2021 роком уп’ятеро), на другому місці «Середня освіта» (3 800+). Ті, хто намагається використати здобуття освіти як спосіб уникнення мобілізації, справді могли обрати менеджмент як доволі нейтральну спеціальність, яка може бути корисною у будь-якій сфері.

Як вчаться студенти під час війни?

Дані Єдиної державної електронної бази з питань освіти свідчать, що на другий рік після початку повномасштабного вторгнення освіта в Україні поступово відновлюється після «шоку»: кількість студентів, які навчаються, не тільки досягла рівня 2021 року, а й перевищила його.

Дані щодо вступників свідчать про реалізацію «відкладеного попиту» на здобуття вищої освіти рівня магістра (на 80 тисяч більше магістрантів навчається порівняно із середнім рівнем за 2021 рік). Магістранти переважно вступають на основі освітнього рівня «бакалавр», проте частково зросла кількість здобувачів, які вже мають освітній рівень магістра та здобувають наступний – паралельно – зростання на 12 тисяч здобувачів порівняно з 2021 роком. 2023 рік став першим, коли кількість студентів на контрактній формі навчання перевищила кількість «бюджетників», що, ймовірно, пов'язано зі спробою отримати відстрочку від мобілізації.

7.7
студентів на одного викладача припадає в ЗВО
8.3%
студентів навчаються в приватних ЗВО
1.2
мільйона студентів в Україні

Також дані свідчать, що вдвічі зменшилася кількість осіб, які здобувають медичну освіту за контрактною формою навчання (з 60 до 30 тисяч), рівень здобувачів бюджетної форми залишається сталим (25–30 тисяч). Попит на всі спеціальності залишається відносно стабільним, утім, трошки більшу популярність, ніж раніше, дістала педагогічна освіта. Такі зміни у сфері медичної освіти пояснюються значним попитом на цю спеціальність іноземних студентів з Індії, Китаю, африканських та близькосхідних країн, кількість яких зменшилася через повномасштабне російське вторгнення.

При цьому лише 8,3% студентів денної форми навчаються у приватних ЗВО, що свідчить про широкі можливості для нових університетів у цій сфері.

Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО) є автоматизованою системою збирання, реєстрації, оброблення, зберігання та захисту відомостей та даних із питань освіти. Розпорядником бази є Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором – державне підприємство «Інфоресурс». Від 2012 року ЄДЕБО забезпечує інформаційне супроводження вступної кампанії до закладів вищої освіти. Від 2014 року заклади освіти почали використовувати дані ЄДЕБО для виготовлення студентських (учнівських) квитків державного зразка. Від 2015 року виготовлення документів про вищу та професійну (професійно-технічну) освіту відбувається на підставі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Інформація, що міститься в ЄДЕБО, є доступною у форматі відкритих даних, серед іншого – з урахуванням потреб осіб із порушенням зору. Безоплатний і вільний доступ осіб до інформації, що міститься в ЄДЕБО, здійснюється через офіційний вебсайт: https://info.edbo.gov.ua/

Вища освіта як спосіб ухилення від мобілізації

На жаль, дані щодо студентів із бази ЄДЕБО не містять інформації щодо їхньої статі та віку, через що неможливо встановити, яку частку становлять чоловіки призовного віку. За відсутності такої інформації нам залишається лише робити припущення, що значне зростання кількості вступників спричинене, зокрема, і намаганням чоловіків уникнути мобілізації.

Оберіть

Бакалавр

На базі:

Бюджет
Контракт

Графік відображає динаміку студентів ЗВО із розподілом за формою навчання: вгорі – за кошти державного бюджету, внизу – за кошти самих студентів. Кольоровими лініями позначена «основа вступу», тобто попередній здобутий освітній ступінь. У спадному меню можна обрати освітній рівень, на якому безпосередньо навчається студент. Наприклад, за замовчанням обраний рівень «бакалавр», відповідно – більшість студентів до цього мали повну загальну середню освіту, частина студентів, які навчаються «на бюджеті», – рівень молодшого спеціаліста, і лише незначна частина – також рівень бакалавра.

Графік показує, на основі якого освітнього ступеня здобувачі освіти навчаються. В Україні за кошти державного бюджету можна здобути освіту тільки один раз для кожного освітнього ступеня: молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, раніше – спеціаліста. Тобто ці ступені можна здобувати поступово, а можна «перескакувати»: наприклад, після повної загальної середньої освіти піти на бакалаврат, а потім – на магістратуру. Можна обрати іншу освітню траєкторію, і після дев’яти класів середньої школи отримати фахового молодшого бакалавра (фахова передвища освіта), потім бакалавра, а потім магістра.

Щодо контрактної форми навчання – тут є більша свобода, іноді студенти отримують кілька магістерських ступенів, рідше – кілька бакалаврських. Проте з повномасштабним вторгненням ця тенденція змінилась. Але чому і як саме?

Студенти денної форми навчання (як бюджетної, так і контрактної) згідно з чинним законодавством мають відстрочку від мобілізації, наразі це працює як для здобувачів першої вищої освіти, так і другої (та всіх повторних). Новелою проєктузакону про мобілізацію хочуть позбавити відстрочки від мобілізації тих, хто здобуває другу вищу освіту. В Україні станом на кінець 2023 року є близько 23 тисяч осіб, які здобувають другий бакалаврський ступінь, а тих, хто здобуває другу магістерську освіту, – до 13 тисяч.

Аспіранти/докторанти

Ажіотаж довкола проєкту закону про мобілізацію свідчить, що в суспільстві виникають дискусії про вік вступників та здобуття освіти як спосіб уникнення мобілізації. Варто зауважити, що в Україні та інших пострадянських державах студенти традиційно вступають на магістратуру, аспірантуру або докторантуру одразу після здобуття попереднього рівня освіти. Це пояснює відносно молодий вік докторів філософії або докторів наук. Натомість у західних країнах поширена практика відкладеного вступу на здобуття наукового ступеня, адже саме професійний досвід допомагає визначити тему і наповнення наукової роботи.

Заступник міністра освіти Михайло Винницький опублікував статистику вступу на здобуття наукового ступеню доктора філософії. Згідно із цими даними, у 2023 році кількість абітурієнтів віком старше 25 років збільшилася до 70%. А серед абітурієнтів денної контрактної форми навчання цей показник становив навіть 82%.

Насправді «значна кількість» науковців має бути справжнім досягненням освітньої сфери, адже це створює передумови для наукових досліджень, відкриттів. Але в українського суспільства такого враження не складається через справедливу недовіру до якості освіти, низького рівня академічної доброчесності та мотивації здобувачів, слабкі вимоги до якості освіти та навчання. До того ж, навчання у денній аспірантурі дозволяє отримати відстрочку від мобілізації, фактично – на три роки.

Що сталося зі студентами-іноземцями?

У 2023 році кількість іноземних студентів в Україні зменшилася до рівня 2011–2012 років – трохи більше 50 тисяч. Хоча у 2020–2021 роках ця цифра була на 30 тисяч більшою. Найбільш популярними лишаються «універсальні» та затребувані у країнах, що розвиваються, спеціальності: медицина, менеджмент, педагогіка.

50+
тисяч студентів-іноземців у 2023 році
На 30
тисяч менше, ніж у 2021 році

До повномасштабного вторгнення саме медицина була на першому місці, тепер – менеджмент, як у своєму блозі стверджує Олена Шаповалова, директорка державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти». Причина – невизнання онлайн-навчання з певних спеціальностей, особливо з медичних, у деяких країнах, зокрема – Близького Сходу, із яких за традицією в Україні було найбільше абітурієнтів. А у 2022–2023 роках онлайн-компонент становив суттєву частину навчального процесу.

Дані про іноземних студентів відсутні в ЄДЕБО, ми отримали цю статистику з сайту Державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти».

Викладацький склад

Дані ЄДЕБО дозволяють також проаналізувати науково-викладацький склад вишів. Так, середній стаж науково-викладацького складу приватних університетів нижчий, ніж стаж викладачів у державних університетах. Наприклад, для доцента це – 16 та 19 років відповідно, для професорів – 23 та 26 роки, завідувачів кафедри – 20 та 25 років. При цьому більша частина викладацького складу приватних ЗВО працює за сумісництвом, скоріше за все, маючи основну свою зайнятість у державних вишах. Дані ЄДЕБО не дозволяють точно визначити, в якому саме (адже вони деперсоналізовані).

Приватні ЗВО мають значний потенціал, але слабко конкурують із державними закладами

Це свідчить на користь того, що навантаження у приватних ЗВО може не вистачати, або – частина викладачів просто «рахується» на кафедрах для того, щоб відповідати статусу вишу чи виконувати норму. Викладачів приватних ЗВО також у 10 разів менше, ніж їхніх колег із державних вишів. При тому у приватних закладах навчається трохи більше 8% від всіх студентів України, тобто є «ринок» і можливості.

Окрім того, що більше половини викладачів приватних ЗВО – сумісники, вони також у середньому мають менший стаж, ніж їхні колеги з державних або комунальних закладів. Це може пояснюватись і тим, що викладачі старшого віку менше схильні до сумісництва та обирають «тихі гавані» на державних кафедрах.

Оберіть форму власності

Державна
Кількість викладачів
Середній стаж

Графік вище відображає порівняння кількості викладачів та наукових співробітників, які працюють у державних, комунальних та приватних ЗВО, а також їхній стаж. Ви можете обрати тип навчального закладу з відповідного меню та порівняти кількість співробітників на відповідних посадах, а також їхній середній досвід роботи.

Висновки

Реформа освіти спрямована на оптимізацію ЗВО – заклади будуть обʼєднані в більш спроможні з кращою матеріально-технічною базою. Вони будуть не тільки навчати, а й виконувати звичні для світових колег функції, а саме: займатись науковою роботою та практично застосовувати свої знання; таким чином планується досягти підвищення якості завдяки скороченню адміністративних видатків.

Сфера вищої освіти в Україні зараз має карт-бланш для проведення реформ та суттєвого «бусту» в рейтингах, навіть попри воєнні виклики. Прозорість цих процесів може суттєво підвищити якісне оприлюднення відкритих даних як університетами, так і відповідними органами влади та державними підприємствами й установами.

Компетентний аналіз освітньої галузі потребує більшої кількості деталізованих первинних даних. Якісне оприлюднення яких у відкритому форматі дозволить проводити моніторинг освіти, аналізувати якість злиття університетів, ущільнення відокремлених структурних підрозділів, якість викладацького складу тощо. Дозволить залучити до аналізу не тільки посадових осіб сфери освіти, а й широке коло дослідників – аналітиків, журналістів, активістів. Також оприлюднення даних забезпечує прозорість і підзвітність діяльності освітньої сфери.

Дані, що їх оприлюднює Державне підприємство «Інфоресурс» – адміністратор ЄДЕБО, – все ж таки більше відповідають поняттю «статистики», можливо, деталізованої, але все ж таки статистики, а не відкритих даних.

Кожен із проаналізованих наборів даних має суттєві недоліки.

Доступ до даних сам собою ускладнений. Вебсайт ЄДЕБО використовує слабко задокументований АРІ, який у відповідь на запит повертає xlsx-файл у кодування Win-1251, що не відповідає ідеї відкритості та машиночитаності.

Дані про осіб, які навчаються, та вступників подані у формі агрегованої інформації про кількість осіб різних форм навчання у розрізі закладів. Проте сама «філософія» відкритих даних говорить нам, що дані мають бути оприлюднені в розрізі кожного окремого студента. За умови застосування трискладового тесту* ці дані можуть або мають бути деперсоналізовані, але із зазначенням такої інформації: рік народження, регіон (область) та країна народження, дата вступу, дата випуску, стать, спеціальність тощо. Такий розріз даних сприятиме більш детальній аналітиці.

Структура даних ЄДЕБО не дає можливості більш детально аналізувати інформацію про студентів, не містить зрізів: стать, рік народження, країну народження студента чи принаймні регіон народження. Тож неможливо дослідити ні внутрішню мобільність студентів, ні дані про іноземних студентів в Україні.

Дані не містять інформації про публікації викладачів, дати народження та деталей про місця роботи. Звісно, за умови застосування трискладового тесту ці дані можуть бути оприлюднені у більш детальному розрізі, можливо, навіть персоналізовані, адже викладачі державних ЗВО працюють за кошти платників податків. Питання оприлюднення інформації про викладачів приватних вишів потребує додаткового аналізу.

Наразі неможливо встановити ні університети сумісництва викладачів, ні їхній науковий доробок – тільки суха статистика про стаж роботи (яка містить суттєві помилки, наприклад, стаж у 99 років). Також відсутні історичні версії цих даних, тож дослідити зміни науково-педагогічного складу в історичній перспективі є неможливим. На особливу увагу заслуговують посади, написані абсолютно довільно; і хоча це все ж таки дані про науково-педагогічних працівників, там є дані й про трактористів, і про бухгалтерів, які працюють у ЗВО.

Дані з переліку вищих навчальних закладів містять код ЄДРПОУ навчального закладу, що значно ускладнює поєднання цих даних із ЄДР та іншими реєстрами.

В ЄДЕБО взагалі відсутні дані про педагогічних працівників у школах, що фактично унеможливлює дослідження цього аспекту.

Самі собою дані є «брудними» та нестандартизованими, містять різні записи про посади викладачів та спеціальності, на які вступають студенти. Аналізувати дані «as is» неможливо через потребу попереднього «очищення», що, звісно, може призвести до додаткових помилок. Особливу увагу привертає відсутність таблиць сумісності для кодів спеціальностей. У зв'язку з реформуванням системи вищої освіти коди спеціальностей, затверджені МОН, змінюються, а разом із ними – і їхні назви (що вже казати про те, що деякі назви спеціальностей просто написані з малої літери). Тобто кількість абітурієнтів на «комп'ютерних науках» є лише приблизною, адже існують інші спеціальності, такі як «комп'ютерна інженерія», «системне адміністрування» та інші. Для якісного аналізу необхідно мати перехідні таблиці між кодами спеціальностей та інформацією про їхню ієрархію.

* Трискладовий тест — юридична процедура обмеження доступу до інформації відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Ми аналізували такі набори даних ЄДЕБО:

Додатково були використані дані:

  • Статистика кількості іноземних студентів Державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти» (https://studyinukraine.gov.ua/uk/statistika/)
  • Дані про кількість зруйнованих та пошкоджених будівель ЗВО (http://saveschools.in.ua)

Створення цього вебcайту стало можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США ​з міжнародного розвитку (USAID). Зміст є винятковою відповідальністю ГО "Агенція журналістики даних" (Видання Texty.org.ua) та не обов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.​ ​

Цей вебсайт створений за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Однак висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.