Дороги до безпеки

Як автобуси об’єднують Україну та Європу

Повномасштабне російське вторгнення зупинило будь-які авіаперельоти з України. Найближчі до Києва аеропорти тепер — у Кракові, Варшаві або Кишиневі. А подорожі та ділові відрядження потрібно планувати з урахуванням складної логістики, яка може передбачати навіть 2–3 пересадки. Натомість мандрівки автобусами, попри їх тривалість, дозволяють уникнути зайвих пересадок та прогнозувати перетин кордону. Також такі маршрути еластичні, для їх створення потрібні інвестиції, а природні обмежувачі, як-от пропускна спроможність аеропортів або графіки руху потягів, відсутні. У 2023 році автобусами перетнуло кордон майже 8 мільйонів пасажирів, у той час як залізницею — лише 2 мільйони.

Одним із поштовхів до розвитку автобусних перевезень став безвізовий режим із країнами Євросоюзу. А через повномасштабне російське вторгнення кількість маршрутів до європейських країн надалі зростала. Місце авіасполучення заступило автобусне.

Оскільки міжнародні автобусні перевезення стали єдиним швидким способом дістатися за кордон і можуть швидко масштабуватися, їхня роль значно зросла.

Державна служба України з безпеки на транспорті, запустила публічний реєстр міжнародних автобусних маршрутів. Навіть більше, інформацію з нього можна отримати у формі відкритих даних через АРІ.

Це дасть змогу всім охочим не тільки досліджувати міжнародні перевезення, але й використовувати ці дані для агрегаторів маршрутів, сервісів продажу квитків тощо.

Texty.org.ua за допомогою цього реєстру дослідили, які маршрути зараз функціонують, з'єднуючи Україну з Європою та іншими країнами.

Міністерство цифрової трансформації дбає про якість оприлюднення відкритих даних і підтримує їхнє практичне використання для досліджень. Проєкт підготовлений виданням Texty.org.ua у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України та Державною службою України з питань безпеки на транспорті за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер проєкту – Фонд Східна Європа.

Створення цієї публікації стало можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст є виключною відповідальністю ГО «Агенція журналістики даних» (видання Texty.org.ua) та не обов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

Ця публікація створена за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Однак висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.

Павутиння доріг

Карта міжнародних автобусних маршрутів станом на літо 2024 року

У формі відкритих даних наразі оприлюднюється інформація тільки активні маршрути (функціонують станом на літо 2024 року), тому простежити динаміку відкриття / закриття маршрутів за цією інформацією неможливо.

Графік показує чинні станом на зараз міжнародні маршрути. Українські — огорнули Польщу, Чехію та Німеччину, немов павутиною. Запитувана також Італія. Найзахіднішою точкою є Лісабон. Велика Британія та Франція, як і північні країни, не мають такої популярності: усе ж таки їхати понад 80 годин автобусом не найбільше задоволення.

Оскільки набори містять дані тільки про актуальні маршрути, у них бракує інформації про ті, що вели до Росії та Білорусі й були скасовані. Проте до початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 таких маршрутів, як можна припустити, було чимало, принаймні на папері.

Кількість маршрутів за містом прибуття

На графіку відображена із накопиченням кількість маршрутів за містом прибуття.

Повномасштабне російське вторгнення суттєво зрушило частотність автобусних перевезень. Найбільше їх кількість зростала саме 2022 року.

Кількість маршрутів за містом відправлення

На графіку відображена із накопиченням кількість маршрутів за містом відправлення.

Звичайно, найбільшу кількість маршрутів фіксуємо в Києві. Львів перебуває аж на 6-му місці, хоч навіть у Харкові маршрутів більше.

Якщо ж проаналізувати проміжні зупинки, то Львів став національним автобусним хабом. Тут роблять понад 1700 зупинок автобуси на різних маршрутах: більш ніж 1000 на автостанції «Львів 1» та 700 на автовокзалі «Двірцевий». Проте деякі рейси можуть зупинятись на обох станціях. Також транспортними хабами стали Житомир та Рівне (758 та 739 рейсів відповідно).

Популярні точки

02004006008001.0 тис.1.2 тис.

На графіку відображені найбільш популярні зупинки на маршрутах: не тільки початкові чи кінцеві, але й проміжні. Графік показує кількість маршрутів, у яких транспорт зупиняється на цій точці.

У Польщі через Люблін проходить більш ніж 500 українських рейсів, ще понад 300 — через Краків та через Варшаву.

Кінцева зупинка — Європа

«Київ — Польща — Світ» — саме такий вигляд має типовий автобусний маршрут. Більшість пасажирських автобусів зупиняються в Кракові або Варшаві, перетворюючи їх на важливі з погляду логістики центри для українців. Прямих маршрутів, які б обходили ці великі міста, дуже мало.

Цікаво, що до Франції рейсів значно менше, ніж до Іспанії чи, наприклад, Португалії.

Проте найбільшим відкриттям є те, що найважливішим містом для українців стала столиця Молдови — Кишинів. Туди прямують 144 регулярні рейси з усіх куточків України, найбільше — з Одеси та Києва.

Рейтинг кінцевих зупинок міжнародних маршрутів

050100150

На графіку відображені «кінцеві» зупинки в Європейських країнах і кількість маршрутів.

У десятці найбільш популярних також рейси до польських міст. Це й не дивно, адже з Варшави можна легко дістатись до будь-якого куточка Європи як літаком, так і потягом.

76 годин 50 хвилин
максимальна тривалість маршруту
Понад 1300
автобусних маршрутів поєднують Україну зі світом
Кишинів
найпопулярніший напрям

Кордон — просимо всіх вийти з автобуса

Найбільш непрогнозованим для будь-якого автобусного маршруту може бути перетин кордону. Якщо навіть «вікна» для перетину кордону відповідатимуть графіку руху і пасажири можуть розраховувати прибути на контрольний пункт вчасно або навіть із випередженням, то під час самої перевірки стаються несподівані ексцеси. Наприклад, хтось із подорожніх не має документів на виїзд дитини за кордон, везе заборонені товари, як-от цигарки. Чи, можливо, у прикордонників виникають запитання до самих пасажирів.

Такі затримки особливо критичні для тих, хто прямує до «найближчого» аеропорту — Кишинева, Варшави або Кракова. Автобуси часто приїздять «впритул», причому ще й на інший кінець міста. Тому через будь-яке нестикування в часі зростає ймовірність запізнитися на літак.

Проблемою під час повернення на батьківщину стає комендантська година: через запізнення можна приїхати «впритул» або навіть провести цілу ніч на автовокзалі.

Також дуже незручно перетинати кордон вночі, коли о 2–3-й годині треба прокинутись для перевірки. Проте таких маршрутів небагато.

Графіки перетину кордону

Кількість перетинів
115
00:0001:0002:0003:0004:0005:0006:0007:0008:0009:0010:0011:0012:0013:0014:0015:0016:0017:0018:0019:0020:0021:0022:0023:00

На графіку відображено час, коли автобус має прибути на пункт пропуску на державному кордоні.

Найбільша кількість маршрутів усе-таки перетинає кордон із 15-ї до 22-ї години, що може бути доволі зручним.

Рейтинг пунктів перетину кордону за кількістю автобусних маршрутів

Найпопулярнішим пунктом пропуску є Краківець. Однак майже кожен маршрут передбачає наявність альтернативного пункту перетину: якщо на плановому — черга, автобус може попрямувати через альтернативний.

Міністерство відновлення України оприлюднило у формі відкритих даних і відомості з електронної системи перетину кордону «єЧерга»: поки що доступні щодо вантажного транспорту, але вже згодом оприлюднять і щодо пасажирських автобусів. Це дасть змогу людям краще планувати свій час, зокрема, дізнатися, на коли фактично заплановано перетин кордону автобусом, яким вони подорожують.

Де хочете, там і сідайте. Як забезпечити комфорт пасажирам?

Коли розумієш, що рейс триватиме понад 30 годин, маєш більше дбати про свій комфорт. Автобус все-таки не потяг: прогулятись або зручно прилягти не вийде. Умови в салонах не завжди комфортні. Тому інформація про те, хто і як возить, забезпечує можливості громадського контролю.

Надалі планується запровадити обовʼязковий GPS-трекінг для міжнародних маршрутів (також для міжобласних та приміських), що дозволить краще контролювати якість надання послуг та дотримання графіків. GPS-трекінг — це не тільки відомості про запізнення автобуса в режимі реального часу, але й про всі машини на маршруті. Інакше ці дані можна одержати тільки на запит.

А от із інформацією про перелік автобусів перевізників та номери державної реєстрації можна отримати й додаткові дані про кожен транспортний засіб — їх оприлюднює МВС.

Відповідно до умов надання послуг, на кожному міжнародному маршруті можуть також бути й партнери-нерезиденти, проте норматив щодо їх кількісного співвідношення із резидентами окремо не визначений. На практиці чисельність перевізників резидентів та нерезидентів загалом однакова.

Перша десятка перевізників резидентів

Найбільше маршрутів було відкрито ФОП Стецик — 30 рейсів, на другій позиції — приватне підприємство «Інтертранс», на третій — ТОВ «Українські лінії». Це загалом кількість маршрутів, у яких беруть участь резиденти, проте кількість їхніх рейсів може варіюватися.

Перша десятка перевізників нерезидентів

Серед нерезидентів першість за компанію з італійським корінням «MOFFA TURISMO E SERVIZI S.R.L.» — 71 відкритий маршрут. На другій позиції з майже вдвічі меншою кількістю «BUS-LINES GmbH» — 39 маршрутів.

Зараз саме автобусні перевезення з їхньою можливістю легкого масштабування та швидкою реакцією на виклики стали тим містком, який об’єднує Україну та Європу, тих, хто поїхав, і тих, хто залишився, дозволяє зберігати ділову активність та бути на «одній хвилі» зі світом.

Створення цього вебcайту стало можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США ​з міжнародного розвитку (USAID). Зміст є виключною відповідальністю ГО "Агенція журналістики даних" (Видання Texty.org.ua) та не обов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів. ​

Цей вебсайт створений за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Однак висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.